інноваційно-індустріальну політику та ті першочергові кроки, яких потребує індустрія.
Чорноморський суднобудівний завод ліквідовано – таке рішення ухвалено днями в Миколаївському господарчому суді. Згідно із звітом ліквідаційної комісії, все майно розпродано, а документація на корвет «Володимир Великий» – повернута Міноборони. Таке сумне закінчення корветної програми України, що могла б створити 10 тис. робочих місць, повернути статус суднобудівної держави і укріпити військову присутність України на Чорному та Азовському морях.
«Цей проєкт все ще можливо завершити на інших заводах – «Океан» і т.д., іншим варіантом є перепрофілювання і добудова його як іншого типу військового судна. Що категорично не можна робити – це списувати його разом із Чорноморським суднобудівним», – наголосив Голова Партії промисловців і підприємців Украни, президент УСПП Анатолій Кінах.
Промисловці наполягають, щоб Міноборони, а також Мінстратегпром прискіпливо поставилися до долі недобудованого корвету, готовність корпусу якого складає 32%.
Окрім того, лідер ділової спільноти виступає за те, щоб кадровий склад збанкрутілого заводу був збережений, а спеціалісти забезпечені роботою в рамках інших суднобудівних проектів України.
«Для цього ми і напостоюємо на тому, щоб Україна прийняла чітку державну програму розвитку вітчизняного кораблебудування. Варто зазначити, що виробничі ресурси для цього ще лишилися – не вистачає політичної волі. Уряд підписує все нові і нові меморандуми про імпорт складної техніки, продукції машинобудування тощо. Партульні катери із Великої Британії та США (американські типу Island, до слова, в самих США плануються до списання), корвети із Туреччини, військові кораблі з Великої Британії – ось плани України розвивати свій флот. Без участі вітчизняного виробника, техніко-економічного обгрунтування необхідного рівня локалізації виробництва в Україні», – підкреслив Анатолій Кінах.
Голова ПППУ висловив також сумнів, що навіть ці підписані меморандуми на мільярди доларів будуть реалізовані, адже для цього потрібні колосальні кошти, яких Україна не має. Попри переможні реляції про відновлення економіки, поки такі показники як безробіття (1.8 млн.), трудової міграції (7-9 млн), низької платоспроможності населення (51% на межі чи за межею бідності) не дають можливості підтвердити цю тезу.
Не кращий стан і в промисловості, експорті, що роками лишається на 70% сировинним.
«У кожній із високотехнологічних галузей індустрії наразі є чималі проблеми. Міжнародний скандал навколо «Мотор-Січ», загроза банкрутства КрАЗ, падіння вагонобудування на 70% за минулий рік, колосальні збитки Держкосмосу, де тільки «Південмаш» за 2020 рік втратив 672 млн. грн. І т.д. Цей список можна продовжувати. І якщо тут, попри проблеми, видно хоч якийсь рух, то в суднобудуванні ситуація справді невтішна», – зазначив Анатолій Кінах.
Промисловці закликають Кабінет Міністрів прийняти державну цільову програму розвитку суднобудування, дати чітку оцінку можливості продовження власної корветної програми та виконання тих численних меморандумів з урядами іноземних країн в цій царині.
Також першочергово необхідне прийняття Стратегії розвитку промисловості, проект якої влада відкладає вже 2 роки.
«Тим не менше, без такого документу ми бачимо ту хаотичність кроків і рішень, що стосується української промисловості і інтересів українських виробників. Їх держава практично не дотримується. Це шкодить, приносить мільярдні збитки економіці, руйнує цілі індустріальні галузі», – підсумував А. Кінах.
Діловий союз спільно із Антикризовою радою громадських організацій направили свої пропозиції уряду, парламенту та Офісу президента. Документ «Платформа економічного патріотизму: невідкладні заходи 2021» є систематизованими антикризовими рішеннями для промисловості, МСБ, банківської, фінсової системи країни тощо.
Окрім того, партнери ініціюють зустріч промиловців із Главою держави – хочуть обговорити
