З 1 липня цього року в Україні стартує ринок землі. До якого країна де- факто не готова: немає відповідної держпрограми, чіткого і остаточного розмежування комунальних і приватних ділянок, узгоджених генпланів населених пунктів та завершеного кадастру. Відтак така некомплексна земельна реформа ризикує захлинутися в різноманітних схемах.
На цьому наголошують в Антикризовій раді громадських організацій та Українському союзі промисловців і підприємців.
“Нам давно потрібен цивілізований ринок землі. Його формування мало б здійснюватися із науковим супроводженням та впроваджуватися поетапно. Це не один закон, а цілий пакет законодавчо-нормативних актів, що регулюють питання обігу земель сільськогосподарського призначення, захист родючості ґрунтів, певну професійну кваліфікацію учасників ринку, цінові параметри земель, усі питання взаємодії з банками та багато чого іншого. Цього якраз немає і це дуже турбує”, – говорить Голова Партії промисловців і підприємців України, Президент УСПП Анатолій Кінах.
Перші три роки – до 2023 – відчуження с/г земель приватної власності буде дозволено фактично між громадянами України з розрахунку не більше 100 га в “одні руки”. Окрім декларування такого підходу, по суті, механізми недопущення утворення тіньових схем не виписані. Особливо виникає занепокоєння з огляду на величезну різницю в платоспроможності громадян. За даними міжнародної статистики, до 60% українців на межі чи за межею бідності. Наскільки громадяни з таким прибутком будуть повноцінними учасниками земельного ринку?
Анатолій Кінах звертає увагу уряду і парламенту, що до цього часу не проведений аудит використання землі у сучасних умовах, не оприлюднені генеральні плани розвитку усіх населених пунктів, плани інфраструктурних проектів, транспортних магістралей на 10-20 років наперед тощо.
“За таких умов ринкові стосунки можуть конфліктувати з природним розвитком територій та інвестиційними планами. Це породить чимало конфліктних ситуацій і проблем. Тому ми і наполягали на врахуванні цих та інших пропозицій напередодні повноцінного запуску ринку землі”, – зазначив очільник промислово-підприємницької спільноти.
Меморандум про партнерство УСПП і Національної академії аграрних наук серед іншого передбачає наукове супроводження земельної реформи.
“Вона (реформа- ред.) повинна стимулювати розвиток агропереробної галузі, виробництва мінеральних добрив, сферу сільськогосподарського машинобудування тощо. Недопустимо не лише створення тіньових схем з метою концентрації земель, але й їх використання виключно для продукування сировини і її подальший експорт. Потрібен розвиток переробної промисловості, виробництво товарів із більшою доданою вартістю. Це робочі місця і ріст економіки країни та регіонів”, – переконаний Анатолій Кінах.
Окрему увагу тут звертають на питанні збереження родючості земель. Так, за попередніми оцінками, визначеними Інститутом землеустрою при НААН, у нас близько 6,5 млн га земель – це орнонепридатні землі. Тобто виснажені в результати діяльності людини, постійного вирощування енергокультур (ріпак, соняшник і тд.). Держава так чи інакше, втрачає конроль над сівообігом.
“Не прописати ці речі нормативно перед запуском ринку землі – це, по суті, віддати рішення по виснаженню чи навпаки збереженню родючості на відкуп кожного окремого користувача. Знову ж таки, за тіньових схем по концентрації землі є великий ризик реалізації саме першого сценарію”, – кажуть в УСПП та Антикризовій раді.
Експерти переконані, що влада має підвищувати рівень і якість комунікацій із суспільством з цих питань.
Нагадаємо, Політична партія промисловців і підприємців України, УСПП і Організація об’єднань роботодавців Україниі послідовно підтримують введення в Україні ринку землі сільськогосподарського призначення. Саме це було зафіксовано в Земельному кодексі, прийнятому двадцять років тому урядом Анатолія Кінаха. Разом з тим, ділова спільнота та вітчизняні науковці наполягають: необхідно реалізовувати системну державну програму формування ринку землі з науковим супроводженням. Інакше через кілька років “торгів землею” можуть виникнути системні проблеми для аграріїв, територіальних громад, інвесторів тощо.
ФЕРМЕРСТВО МАЄ СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ, АЛЕ ПРИ ВЛАДІ НЕ ПЕРЕЙМАЮТЬСЯ ЙОГО ПІДТРИМКОЮ
Підтримка фермерства має величезне стратегічне значення для України та має бути невід’ємною складовою державної політики з точки зору подальшого розвитку агропромислового комплексу. На жаль, дуже мало політиків при владі це розуміють і намагаються реалізувати. Про це розповів колишній прем’єр-міністр, Голова партії промисловців і підприємців України,президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
“Підтримка фермерства має величезне стратегічне значення і повинна бути невід’ємною складовою державної політики з точки зору подальшого розвитку агропромислового комплексу, земельної реформи. До цього потрібно додавати дуже серйозні регулятори і відповідні стимули. В першу чергу – можливість доступ до кредитних інвестиційних ресурсів на сприятливих умовах, це і можливість фермерів об’єднуватися у потужні кооперативи, які є в усіх розвинутих країнах, відповідні законодавчі, нормативні можливості реалізації своєї продукції через оптово-роздрібну торгівлю”, – вважає Кінах.
За його словами у європейських країнах саме фермерство є важливою складовою експортної політики держави.
“У розвинутих країнах того ж ЄС фермерство є складовою експортної політики, формує експортний потенціал конкретної держави. Виходячи з цього, питання має найпринциповіше значення і повинно бути складовою статтею розвитку не тільки економіки в цілому, але й АПК, формування прозорого ринку землі та на цій основі зміцнення середнього класу, конкурентоспроможності й економіки в цілому”, – підкреслив Кінах.
Державна аграрна політика потребує удосконалення
Кінах зауважив, що зараз в Україні дуже мало державників, які переймаються станом аграрної політики та розуміють її колосальне значення для розвитку економіки та країни в цілому.
“Декларацій багато серед політиків. Але те, що формується у програмних засадах фракції “Батьківщина” у розрізі аграрної політики – це достойно підтримки. На жаль, вимушений констатувати, що в цілому з точки зору розвитку підприємництва в умовах карантинів і локдаунів, державна політика в Україні вимагає серйозного удосконалення. Особливо в питаннях доступу до ресурсів, податкових стимулів, інвестування і того, що стосується підтримки на політичному рівні, виходячи зі стратегічного значення питання розвитку фермерства”, – підсумував він.
