За останні кілька десятиліть людина віддалилася від природи настільки, що це стало причиною погіршення екологічної ситуації в усьому світі. Технологічний прогрес прискорив будівництво нових міст і підприємств, які сприяють створенню усе більшої кількості зручностей для людини, але й водночас, вони ж протирічать існуванню природних екосистем. Переваги легко стають недоліками, якщо нехтувати багатствами природи. Ресурси потрібно використовувати розумно аби не порушувати рівновагу сил, що існують на певній території. Від балансу таких ресурсів у природі залежить майбутнє всієї планети.
Руйнувати потужний лісовий комплекс можуть не тільки природні стихії – головним ворогом лісів є, як це не дивно – людина, точніше наша господарська діяльність і наше ставлення до лісових екосистем. Екологія всієї планети страждає від технологій, винайдених людиною. Самі лише авта викидають в атмосферу стільки шкідливих елементів, що їх буде достатньо аби спровокувати незворотні процеси для всесвітньої екології. І порятунок, у цій ситуації полягає не стільки у використанні альтернативних джерел палива, скільки у кратному збільшенні лісового масиву! І навпаки, зі зменшенням лісових ресурсів не Землі, зростає рівень забруднення кожного з куточків планети.
Ліс – один з основних типів рослинного покрову Землі, представлений численними життєвими формами рослин, серед яких головну роль грають дерева і чагарники, другорядну – трави, чагарники, мохи, лишайники тощо. Ліси як екологічні системи цікаві і важливі у багатьох відношеннях. По-перше, вони одні з небагатьох екосистем суші, які збереглися в природному або слабо зміненому людиною стані; по-друге, це найбільші екосистеми на Землі, які характеризуються високою продуктивністю і в яких акумулюється велика частина органічної речовини планети у вигляді деревини, детриту, гумусу, який використовується потім людством як для власного споживання, так і для відновлення зникаючих в процесі його господарської діяльності компонентів біосфери.
Загальна площа лісових земель трохи більше 4 мільярдів гектарів. У розрахунку на одну людину загальна лісова площа становить близько 0,8 гектарів, а сумарна світова біомаса лісів оцінюється приблизно у 2000 мільярдів тон. Частка північних хвойних лісів (в основному це Росія, Канада і США) становить 14-15%, тропічних – 55-60%. Лісові площі та ресурси деревини на душу населення, складають – відповідно, в Канаді – 9,4 га, 815 м, Росії – 5,2 га, 560 м, Фінляндії – 4,9 га, 351 м, Швеції – 2,5 га, 313 м, США – 0,9 га, 88 м.
Ще до активного наступу людини на природу ліси займали майже всю територію Європи. В даний час вони збереглися лише на однієї третини її площі. Самою «зеленою» європейською державою є Фінляндія, де лісами покрито 70% території. Бідніші всіх, у цьому відношенні є Великобританія – там на ліси приходиться менше 6% від усієї площі країни. Як і раніше, великі лісові масиви зберігаються в Азії – в сибірських низовинах і на гірських схилах, а також в тропічних і субтропічних областях на південно-сході континенту.
Загальна ж площа лісів в Україні це понад 10 млн гектарів, що становить 15,9 % її території. Найбільша лісистість — в Українських Карпатах (42 %). Лісистість в природних зонах рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь. За показником лісистості території, Україна належить до «малолісних країн Європи». За своїм призначенням і розташуванням, лісові зони України, виконують, переважно, водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції, а також забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах.
Однак, останнім часом у політичних і громадських колах б’ють на сполох і говорять про вимирання дерев і знищення українських лісів. Важливим аспектом цієї проблеми є хвороби дерев, за цим потрібно постійно слідкувати і вирубувати хворі дерева. Проте, найбільше захисників навколишнього середовища турбує масове промислове вирубування здорових дерев. У цьому зв’язку у працівників лісогосподарських підприємств дуже часто виникає необхідність терміново з’ясувати, що саме у даний момент відбувається у лісфонді України? Наприклад, встановити причину задимлення, поміченого над деревами на далекому гірському схилі: це туристи розпалили вогнище чи спалахнула лісова пожежа? Або швидко перевірити повідомлення про незаконну рубку чи незаконне полювання, не допустити крадіжку деревини, затримати зловмисників і браконьєрів.
І тут на допомогу лісівникам приходять сучасні технології дистанційного спостереження. Вони дозволяють отримати вичерпну і оперативну інформацію про стан лісових масивів, у тому числі найвіддаленіших і великих за площею. «Ми адаптували наявні у нас програмні комплекси модернізованої системи моніторингу та оповіщення саме під специфіку ведення лісового господарства, врахувавши усі напрямки роботи галузевих підприємств, а саме – охорону, захист, раціональне використання лісових ресурсів. Наші технології якраз відрізняють тим, що дозволяють проводити комплексний моніторинг природних екосистем за багатьма параметрами одночасно», – розповідає провідний спеціаліст ПП «РІГА» Ярослав Роман, підприємство, яке він очолює, спеціалізується на розвитку та впровадженні геоінформаційних систем і володіє технологіями комплексного моніторингу природних екосистем.
Екологічно виважене і економічно ефективне лісове господарство починається з базового лісовпорядкування. Його основна мета – визначити в експлуатаційних лісах запаси деревини за кількістю і якістю. Зараз, якраз проектні лісовпорядні організації розпочинають проводити для лісгоспів базове лісовпорядкування. Але вони досі користуються допотопними методами і засобами. Тому, не дивно, що, за офіційною інформацією, польові роботи зазвичай тривають цілих 5 років, ще рік доведеться витратити на підготовку аналітичного звіту.
Національну інвентаризацію лісів можна значно прискорити і провести її максимально якісно, запевняють спеціалісти «РІГА». Підприємство має у своєму розпорядженні безпілотні летальні апарати, оснащені спеціальними датчиками, які сканують практично кожне дерево на лісовій ділянці, «зчитуючи» усі його характеристики. Датчики передають аналоговий сигнал на програмні модулі, здатні в автоматичному режимі за короткий час обрахувати обсяг деревини загалом на заданій території і конкретно у лісосічному фонді, де запланована лісозаготівля. У «РІГА» наголошують, що отримана за допомогою їхніх технологій інформація дає державі можливість на основі правдивої і відкритої оцінки запасів деревини сформувати прозорий ринок лісоматеріалів, забезпечити до нього вільний доступ деревопереробників і чесну конкуренцію між ними, не допускаючи жодних спекуляцій з лісовими ресурсами країни. А це, у свою чергу, дозволяє розширити базу оподаткування з діяльності лісового сектору, збільшити надходження до державного, місцевих бюджетів та соціальних фондів. А також успішно реалізовувати реформу децентралізації і місцевого самоврядування. Найперше в регіонах Карпат і Полісся, де лісове господарство становить основу економіки і підприємництва.
Натомість, за даними Державного агентства лісових ресурсів, у 2019 році обсяги незаконних рубок лісу становили 118 тисяч кубометрів (для порівняння, у 2018-му було 17,7 тисяч кубометрів). Державі це завдало збитків на 814 мільонів гривень. Щоправда, ще у 2020 році, спостерігалася не така сумна тенденція. Тоді Глава Держлісагентства Андрій Заблоцький повідомляв, що за перший квартал 2020 року порівняно з аналогічним періодом 2019-го обсяги незаконних рубок зменшилися на 34%. Торік за три місяці незаконний обсяг становив 43,3 тисячі кубометрів, а у 2020 – 28,5 тисяч кубометрів. Окрім того, протягом 2020 року було проведено 16,2 тисячі рейдів у всіх областях України з попередження незаконних рубок. До поліції передали 286 матеріалів для притягнення порушників до відповідальності.
Зрештою, 23 червня минулого року, президент Володимир Зеленський підписав закон про проведення національної інвентаризації лісів. Цей Закон, якраз і передбачає створення в Україні нової системи збору даних про лісовий фонд для подальшого планування, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів тощо.
І ось уже на минулому тижні Кабінет міністрів нарешті затвердив своєю Постановою № 392 «Порядок проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Згідно нього: «Організація проведення інвентаризації лісів здійснюється Держлісагентством з метою отримання статистично обґрунтованої узагальненої інформації про кількісні та якісні показники стану та динаміки лісів для потреб планування, зокрема стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів.» (Повністю постанову можна почитати тут)
Але у новітній українській політичній історії було багато обіцянок «навести лад у лісовому господарстві». Зокрема, Верховна рада ухвалила кілька законопроектів: щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів в необробленому вигляді, про кримінальну відповідальність за контрабанду лісу-кругляка, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони лісів відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», – але «віз і нині там…» – українські Карпати «лисіють» щодня. Чи дасть щось для збереження лісів нововидана постанова Кабміну – велике питання!
Можливо задля ефективного впровадження державної політики захисту лісів потрібно було б підключити український приватний бізнес? «Ми гарантуємо високу якість матеріалів лісовпорядкування, таксації лісів, проведеної за допомогою наших технологій. А це запорука успішного лісогосподарювання, – продовжує директор ПП «РІГА» – «Дуже важливо, що наперед можна визначити вихід з лісосік ділової деревини за класами якості. Таким чином держава в особі органів виконавчої влади, а також місцеві ради отримають у своє розпорядження достовірні дані про ресурс деревини. Отже вони можуть визначити економічний потенціал своїх територій і скласти реальні проекти їх подальшого соціально-економічного розвитку. А лісогосподарські і деревопереробні підприємства можуть планувати свою діяльність на довгострокову перспективу». Цифрові технології «РІГА» перетворюють на моніторах отриманий з безпілотників аналоговий сигнал в реальну картину того, що відбувається в даний момент на певній ділянки лісу. Вони незамінні для проведення дієвих протипожежних заходів, патрулювання лісфонду, попередження надзвичайних ситуацій і мінімізації їх шкідливих наслідків.
Патрулювання лісових масивів за допомогою безпілотників відкриває новий підхід до охорони лісів, спрощує контроль за дотриманням лісового і природоохоронного законодавства на території усього лісфонду, у тому числі в національних природних парках, заповідниках, пралісах.
Слід сказати, що на Заході ідея сталого розвитку лісу отримала не менше широке поширення, аніж ідея сталого розвитку компаній. «У США і Канаді для складання рейтингу сталого лісокористування аналізується стан лісів на площі 115 мільонів гектарів, оформляються стандарти управління лісом» – розповідає аналітик екологічних проектів Фундації «Чинність закону» – Михайло Городецький. За його словами: «концепція «цифрового лісівництва» (Digital forestry) у сівіті має на увазі статистичну обробку та моделювання масиву даних, включаючи дистанційне зондування територій. При плануванні рубки лісу менеджер отримає інформацію про стан грунтів і грунтових вод, проведе моделювання, якої якості вийде деревина і за якою ціною її вдасться продати», – наводить приклад експерт. За словами Городецького, завдання сталого управління лісовим комплексом включає регулювання лісових екосистем, збереження природного біорізноманіття, експлуатацію та відтворення ресурсів, охорону від пожеж, а також захист від шкідників і хвороб. «Кожна з цих підзадач вимагає специфічних інформаційних ресурсів та інструментів підтримки прийняття рішень, ядро яких, безумовно, становлять геоінформаційні системи», – говорить Михайло Городецький, але «для України, надзавдання – це спостереження за незаконною вирубкою».
Одним словом, Україна, як і весь світ стоїть перед кліматичними викликами ХХІ століття, і від усіх нас залежить, як ми будемо жити далі, як будуть жити наші діти. Насамкінець, хотілося б привести слова відомого у світі екологічного активіста Девіда Судзукі: «Ми не думали про відповідальність або про довгострокові наслідки того, як саме ми жили; ми просто відпочивали, так ніби завтра не настане ніколи… Але воно настало. Ми сформували економічну систему, засновану на творчих здібностях людини та її продуктивності, ігноруючи такі речі, як рослини, які поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень, захист лісів, очистку води, переробку нашого ж сміття… Все, що створює природа аби зберегти планету здоровою і придатною для життя таких тварин, якими є ми, відкидається нами як зовнішні фактори і визнається незначним в порівнянні з тим, що ми самі здатні створити»…
Думаємо, робимо висновки…
