Правління Національного банку, прислухавшись до наполегливих вимог бізнесу, прийняло рішення вдруге поспіль знизити облікову ставку – до 20%. Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах воєнного стну та партія Промисловців і підприємців України, вітають такий крок НБУ, що свідчить про наявність зворотного діалогу експертних кіл та регулятора.
Водночас, в УСПП переконані, що таке незначне зниження недостатнє для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни рф проти України. В усіх розвинених країнах облікова ставка корелюється із показником інфляції, у нас же розрив між цими цифрами колосальний: 20% ставки проти інфляції в річному вимірі 8,6% (дані самого НБУ).
На організованих діловим союзом експертних обговореннях було наголошено: впливовість ставки на ціни може бути помітною лише за стабільних або близьких до стабільності умов.
Війна є найбільшим форс-мажором для економіки, тому головним є тут кредитування підприємництва і промисловості, щоб втримати на плаву власне виробництво, зберегти достатню кількість робочих місць і забезпечити платоспроможний попит.
За опитуваннями УСПП, 60% підприємців не можуть взяти кредит через високі ставки. Програма «Доступні кредити 5-7-9» не вирішує проблему в масштабах реальної економіки.
Свого часу запровадження ставки 25% переломило кредитування бізнесу і спричинило його до невпинного падіння. Втрати кредитування оцінюються у 150 мільярдів гривень, що веде і до втрат виробництва. Незначне зниження ставки не вплине на цю проблему, тут потрібні кардинальніші заходи і чітка політика Нацбанку спільно із урядом, парламентом.
Поки що банківський сектор уникає ризиків фінансування бізнесу, натомість заробляє за рахунок витрат держбюджету, купуючи цінні папери уряду, та депозитні сертифікати НБУ.
За п’ять місяців 2023 року українські банки заробили 53,59 млрд гривень. Це у 2,2 рази більше показника відповідного періоду 2021 року. Такий результат є аномальним в умовах зниження кредитування бізнесу.
Тим часом підприємці і промисловці шукають гранти, інвестиції – будь-що, щоб підтримати власну операційну діяльність, адже є брак кредитування.
Це ж стало і однією із причин збільшення міграції за кордон. Згідно із опитуванням Gradus, до 30% бізнесу або планують, або вже здійснили релокацію за кордон.
«Вартість кредитних ресурсів і їх доступність мають вирішальне значення для відновлення України від наслідків війни. Важливе підвищення економічної і фінансової самодостатності», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.
В липні цього року тільки 41% видатків державного бюджету України покривалося за рахунок власних надходжень.
Тому УСПП і Антикризовий штаб цілеспрямовано займаються цією проблемою, у тому числі направляли низку рекомендацій в КМУ та Нацбанк, де наполегливо вимагали поступово знижувати облікову ставку та приводити її у відповідність до показників інфляції. Паралельно із цим вживати заходів по заохоченню банків видавати більше кредитів та за доступнішими ставками для реального сектору економіки.
«НБУ разом із парламентом і урядом повинні сформувати систему страхування інвесторів від воєнних ризиків, неприпустимості нерівноправної конкуренції бізнесу і уряду за фінансові ресурси, підтримки самозайнятості. Це має бути системна і комплексна політика», – зазначив Анатолій Кінах.
Раніше діловий союз, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже проводили консультації і засідання із Національним інститутом стратегічних досліджень, НАН України, фінансистами, які дійшли одностайного висновку: грошово-кредитна політика НБУ потребує корекції, мають бути розширені програми кредитування бізнесу.
Ця позиція, передана в Офіс президента, уряд, НБУ, лишається незмінною.
