Україна залишається на передньому краї повномасштабної російської агресії, долаючи виклики та залишаючись вірною власним цілям і цінностям. Наша держава переживає складний час, де продовження війни на найближчі роки стає реальністю. І хоча ми можемо розраховувати на підтримку союзників та партнерів, важливо розглянути потребу розвитку економіки воєнного часу як стратегічного кроку для забезпечення національної безпеки, підвищення економічної самодостатності та успішної деокупації територій.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу в умовах воєнного стану та партії Промисловців і підприємців України. Експерти, що входять до обох структур, переконані, що вести business as usual в Україні не вийде, більше того – такий підхід буде помилкою. Війна є найбільшим форс-мажором як для країни, її економіки, так і кожного пересічного роботодавця чи робітника.
«Виробництво, експорт, енергомодернізація тощо – все повинно бути максимально заточене на 2 цілі: сприяння Силам оборони України та максимальне наповнення держбюджету, місцевих бюджетів із внутрішніх джерел. Водночас, це не повернення податків і перевірок бізнесу на довоєнний рівень, а складна і комплексна система стимулювання економічного потенціалу, самозайнятості та іноземних інвестицій в Україні. Поки, на жаль, такої стратегії в уряду, парламенту ми не бачимо. Більше того – покладаючись на зовнішню фінансову допомогу, депутати і чиновники провалюють підтримку відкриття реєстру декларацій (один із структурних маяків МВФ). Це дуже ризикові кроки», – підкреслив Голова ПППУ
Політик наголосив, що Україні пощастило мати відданих союзників і партнерів, які надають нам підтримку у цей важкий час. Але ніхто не може гарантувати, що ця підтримка залишиться на тому ж рівні завжди. Зміни у політичних кон’юнктурах, економічна рецесія або інші обставини можуть призвести до скорочення зовнішньої допомоги.
Тому важливо готуватися до можливого сценарію, коли Україні доведеться самостійно закривати великі обсяги як постачання боєприпасів/машин/устаткування для нашої армії, так і формування дохідної частини бюджету, фінансування соціальної сфери тощо.
Напередодні Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю The Economist наголосив на важливості зовнішньої допомоги нашій державі. Він зазначив, що якщо її стане менше, то економіка країни змушена буде стати мілітаризованою.
«Замість відстеження реакції західних партнерів, Україна повинна розглядати можливість активного розвитку економіки воєнного часу вже зараз. Це не означає призупинення обсягів роботи жодної із галузей економіки, але в той же час чітку орієнтацію на забезпечення потреби армії та національної безпеки. Війна триває, і для успішної оборони країни та деокупації захоплених ворогом територій нам потрібні ресурси, які можна забезпечити через розвиток військової промисловості та суміжних галузей, а також залучення «цивільних» галузей до постачання товарів і послуг армії. Йдеться про збільшення відсотку локалізації виробництва, встановлення чітких преференцій для національного виробника в держтендерах. Звичайно, всі ці речі потрібно проговорювати і погоджувати із нашими міжнародними партнерами, але всі підстави є, і я впевнений, західні партнери також мають це розуміння», – вважає Анатолій Кінах, голова Партії Промисловців і підприємців України.
Переваги розвитку економіки такого типу:
Незалежність у виробництві та постачанні обладнання військового і суміжного призначення..
Розвиток високотехнологічних галузей економіки.
Створення робочих місць: можливості для зайнятості населення та підвищення рівня життя, повернення біженців.
Стимулювання наукових досліджень, що може призвести до створення нових технологій і виробництва.
Окремо слід наголосити, що Україні варто пришвидшити фіналізацію І етапу комплексного Плану відновлення, до якого б входили програми/плани дій по кожній із галузей економіки. Особливо це стосується бюджетоутворюючих АПК, ГМК, а також тих, на які держава спиратиметься процесі відбудови: енергетичний сектор, будівництво, хімпром, машинобудування і т.д.
Тут повинна бути передбачувана і стала політика щодо локалізації, оподаткування, кредитних ставок, тарифів на енергію, транспортні перевезення, підвищення питомої ваги переробної промисловості.
Для іноземних інвесторів важливо запустити Програму страхування від воєнних ризиків. Про це на рівні уряду говорять давно, втім, механізм не опрацьований, є необхідність у запуску спеціального Фонду страхування.
Поки ж держави-партнери самостійно опікуються цим питанням. Німеччина, країни Балтії, Польща вже встигли оголосити, що страхуватимуть ризики для свого бізнесу, який працюватиме в Україні.
Життєво необхідно забезпечити прискорений перехід від ситуативних, суто фіскальних заходів до комплексних програм дій по відновленню України від наслідків війни на індустріально-інноваційних стандартах.
