Зустріч відбулася в Українському Союзі промисловців і підприємців, за участю партії Промисловців і підприємців України. Учасники зустрічі наполягали на тому, щоб на виконання Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу була ухвалена відповідна державна цільова програма. Документ повинен враховувати позиції раніше прийнятих галузевих програм авіабудування, науково-технічної космічної програми України тощо, а також отримати ресурсне забезпечення в бюджеті на 2022 та наступні роки.
Важливе також прискорення розробки і затвердження комплексного плану реформування і розвитку оборонки.
Про це йшлося на спільному круглому столі керівництва Укроборонпрому з очільниками провідних промислових підприємств, галузевих асоціацій, експертами Центру досліджень армії, організованому в УСПП.
Захід став продовженням циклу круглих столів, передбачених меморандумом між УСПП та Укроборонпром.
Учасники відзначили, що розвиток ОПК зараз дуже залежить від якості імплементації закону №1630-ІХ та реалізації однойменної стратегії. Відповідне доручення уряду дав Президент України: «розробити та затвердити рішенням Урду детальний план імплементації закону №1630-ІХ», йдеться в листі глави держави на ім’я Д.Шмигаля.
«Критично важливо рухатися в контексті комплексної державної політики реформування ОПК, забезпечивши при цьому не тільки максимальне збереження виробничого, науково-кадрового потенціалу, але й прозорості даного процесу загалом», – підкреслив президент УСПП, Голова партії промисловців і підприємців України – Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти переконаний, що заходи з реформування оборонно-промислового комплексу мають базуватися на результатах наукових досліджень і прогнозуванні на період 5, 10 і 15 років із визначенням обсягів відповідного фінансування.
Директор Укроборонпрому з трансформації Станіслав Людкевич презентував присутнім план реформування концерну. Він повідомив, що у його структурі перебуває 118 підприємств. Щодо 32 з них йде аналіз ефективності/важливості, 21 підприємство, на жаль, перебуває на тимчасово окупованих територіях, а решта 65 – входять в етап реформування і подальшої корпоратизації.
«Ми презентували главі держави графіки впровадження закону №1630, маємо доручення щодо щомісячного інформування президента. Станом на березень 2022 року перший етап – корпоратизація підприємств має бути завершений. В квітні-травні наступного року формуватимуться галузеві науково-виробничі об’єднання», – зазначив посадовець.
Відповідаючи на запитання А.Кінаха щодо термінів ухвалення плану імплементації закону №1630, Станіслав Людкевич зауважив, що проєкт потребує деяких додаткових узгоджень із Мінстратегпромом, оскільки міністерство отримало нового керівника.
«Ми не повинні випадати із логіки процесу прийняття нормативних актів. Послідовність Стратегія – державна програма – план імплементації конкретного закону має бути дотримана. Це дасть змогу ефективно реалізувати державну політику в даному напрямі, максимально врахувати актуальну ситуацію на підприємствах», – підкреслив президент УСПП.
На системності роботи уряду-парламенту-експертно-промислової спільноти наголосив і керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Він виокремив деякі ризики поточної реформи ОПК. Одним із них є ризик повернення до ручного управління галуззю, чого не можна допускати. Друге –потрібно нормативно зафіксувати момент, коли в сфері зникне керуючий центр і холдинги (які тільки належить створити) отримають самостійність.
«Окреме питання по спецекспортерам. Передбачається створення окремого холдингу. Але для них будуть ризики вкладення обігових коштів. Потрібно, щоб спецекспортери перетворилися на інвесторів/співвласників технологій і продукції», – відмітив Валентин Бадрак.
Також експерт підкреслив важливість створення рівних умов для державних і приватних підприємств.
Директор з корпоративних прав та інвестиційних проєктів «Мотор Січ» Володимир Семенов уточнив, що попри прийняту низку нормативних документів – закону, стратегії, окремих цільових програм, поки не йдеться про організоване фінансування серійного виробництва в Україні.
На пріоритетності цього підходу наполягає і УСПП, звертаючись до уряду. Адже лише системність замовлень і серійність виробництва дадуть реальний ефект для розвитку оборонки. Йдеться як про техніку і комплектуючі для потреб армії, так і продукцію подвійного призначення.
Резолюція за підсумком даного круглого столу буде доопрацьована на основі всіх висловлених пропозицій. Документ надішлють уряду, Офісу президента та профільному комітету Верховної Ради.