Зустріч відбулася в Українському Союзі промисловців і підприємців, за участю партії Промисловців і підприємців України. Учасники зустрічі наполягали на тому, щоб на виконання Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу була ухвалена відповідна державна цільова програма. Документ повинен враховувати позиції раніше прийнятих галузевих програм авіабудування, науково-технічної космічної програми України тощо, а також отримати ресурсне забезпечення в бюджеті на 2022 та наступні роки.

Важливе також прискорення розробки і затвердження комплексного плану  реформування і розвитку оборонки.

Про це йшлося на спільному круглому столі керівництва Укроборонпрому з очільниками провідних промислових підприємств, галузевих асоціацій, експертами Центру досліджень армії, організованому в УСПП.

Захід став продовженням циклу круглих столів,  передбачених меморандумом між УСПП та Укроборонпром.

Учасники відзначили, що розвиток ОПК зараз дуже залежить від якості імплементації закону №1630-ІХ та реалізації однойменної стратегії.  Відповідне доручення уряду дав Президент України: «розробити та затвердити рішенням Урду детальний план імплементації закону №1630-ІХ», йдеться в листі глави держави на ім’я Д.Шмигаля.

«Критично важливо рухатися в контексті комплексної державної політики реформування ОПК, забезпечивши при цьому не тільки максимальне збереження виробничого, науково-кадрового потенціалу, але й прозорості даного процесу загалом», – підкреслив президент УСПП, Голова партії промисловців і підприємців України – Анатолій Кінах.

Лідер ділової спільноти переконаний, що заходи з реформування оборонно-промислового комплексу мають базуватися на результатах наукових досліджень і прогнозуванні на період 5, 10 і 15 років із визначенням обсягів відповідного фінансування.

Директор Укроборонпрому з трансформації Станіслав Людкевич презентував присутнім план реформування концерну. Він повідомив, що у його структурі перебуває 118 підприємств. Щодо 32 з них йде аналіз ефективності/важливості, 21 підприємство, на жаль, перебуває на тимчасово окупованих територіях, а решта 65 – входять в етап реформування і подальшої корпоратизації.

«Ми презентували главі держави графіки впровадження закону №1630, маємо доручення щодо щомісячного інформування президента. Станом на березень 2022 року перший етап – корпоратизація підприємств має бути завершений. В квітні-травні наступного року формуватимуться галузеві науково-виробничі об’єднання», – зазначив посадовець.

Відповідаючи на запитання А.Кінаха щодо термінів ухвалення плану імплементації закону №1630, Станіслав Людкевич зауважив, що проєкт потребує деяких додаткових узгоджень із Мінстратегпромом, оскільки міністерство отримало нового керівника.

«Ми не повинні випадати із логіки процесу прийняття нормативних актів. Послідовність Стратегія – державна програма – план імплементації конкретного закону має бути дотримана. Це дасть змогу ефективно реалізувати державну політику в даному напрямі, максимально врахувати актуальну ситуацію на підприємствах», – підкреслив президент УСПП.

На системності роботи уряду-парламенту-експертно-промислової спільноти наголосив і керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Він виокремив деякі ризики поточної реформи ОПК. Одним із них є ризик повернення до ручного управління галуззю, чого не можна допускати. Друге –потрібно нормативно зафіксувати момент, коли в сфері зникне керуючий центр  і холдинги (які тільки належить створити) отримають самостійність.

«Окреме питання по спецекспортерам. Передбачається створення окремого холдингу. Але для них будуть ризики вкладення обігових коштів. Потрібно, щоб спецекспортери перетворилися на інвесторів/співвласників технологій і продукції», – відмітив Валентин Бадрак.

Також експерт підкреслив важливість створення рівних умов для державних і приватних підприємств.

Директор  з корпоративних прав та інвестиційних проєктів «Мотор Січ» Володимир Семенов уточнив, що попри прийняту низку нормативних документів – закону, стратегії, окремих цільових програм, поки не йдеться про організоване фінансування серійного виробництва в Україні.

На пріоритетності цього підходу наполягає і УСПП, звертаючись до уряду. Адже лише системність замовлень і серійність виробництва дадуть реальний ефект для розвитку оборонки. Йдеться як про техніку і комплектуючі для потреб армії, так і продукцію подвійного призначення.

Резолюція за підсумком даного круглого столу буде доопрацьована на основі всіх висловлених пропозицій. Документ надішлють уряду, Офісу президента та профільному комітету Верховної Ради.

попередня статтяЯк можна вирішити «газове питання» для України?
наступна статтяГолова Партії промисловців і підприємців: Промисловці очікують системної реалізації стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу