Підготовлений та внесений урядом до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2022 рік принципово не відрізняється від попередніх його версій. Він є значно дефіцитним (188 млрд гривень), не містить конкретних програм підтримки підприємництва, умов для притоку інвестицій, а зростання ВВП планується на рівні 3,8%.

УСПП звертає особливу увагу на структуру доходів держбюджету, передбаченого даним проєктом. Наповнювати скарбницю будуть завдяки приватизації (8 млрд), міжнародним фінансовим організаціям (82,7 млрд грн), ОВДП (420 млрд грн) тощо.

«Всі ці джерела є сумнівними з точки зору закладення основи для подальшого економічного розвитку. Приватизація, як бачимо, з року в рік не приносить тих запланованих прибутків, на які розраховує уряд. Окрім того, без модернізації підприємств, первинної передприватизаційної підготовки такий розпродаж буде не на користь України. Адже є ризик спустити цінні підприємства за безцінь. Зовнішні та внутрішні борги – позики в міжнародних партнерів та облігації на внутрішньому ринку – також консервують  ситуацію критичної залежності економіки від кредитів. ОВДП, до прикладу, вже перетворюються на фінансову піраміду, адже банкам вигідніше купувати облігації, ніж кредитувати бізнес і підприємців», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Бажання посадовців наповнити бюджет за рахунок підприємництва очевидний із закладених розрахунків, що один лиш податок на додану вартість  має принести в 2022 році 564,5 млрд грн (+72,5 млрд грн до 2021 року). За відсутності програм економічного розвитку, підтримки бізнесу (особливо малого і середнього), поліпшення інвестиційного клімату тощо  ці плани є нереалістичними та шкідливими для ділового середовища. Немає прогнозу кон’юнктури на світових сировинних ринках (основна частина нашого експорту), відповіді на те, які будуть компенсації чи форми підтримки бізнесу за умов нових локдаунів (а вони будуть) тощо.

Ділову спільноту турбує позиція уряду, що прийняття  Радою законопроєкту №5600  має принести бюджету близько 30 млрд гривень.

Нагадаємо, бізнес-організації, роботодавці виступають за кардинальне доопрацювання проєкту 5600, адже останній значно посилює фіскальний тиск на підприємництво,  скасовує пільги і посилює штрафи.

«Виникає доволі неоднозначна ситуація. На ОПК, космос і авіабудування промисловість отримає 7,5 млрд грн . Проте, де-факто, чи отримає ці кошти індустрія в повному обсязі залежить від того, чи «витиснуть» їх із малого і середнього бізнесу, а також чи розпродадуть вдало певний виробничий фонд. Такий підхід викликає масу запитань», – каже Анатолій Кінах.

Загрозливим є й те, що в черговий раз бюджет планується приймати без програми соціально-економічного розвитку, Програми діяльності уряду. По-суті, чіткого плану реформ і спроби покращення економічної ситуації, розвитку підприємницької та інвестиційної активності немає. «Без програми уряду також не буде відповідальності посадовців за невиконані обіцянки і плани», – підкреслюють в УСПП.

Тому ділова спільнота виступає за ухвалення проєкту ДБ-2022 разом із зазначеними програмами, кардинальне доопрацювання законопроєкту 5600, що готується до другого читання. Окремо потрібне ухвалення антикризових механізмів підтримки бізнесу і розвитку промисловості та їх кореляція із держбюджетом.

попередня статтяВ УСПП ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ ПІДПРИЄМЦЯ
наступна статтяУКРАЇНА І ЛИТВА ГОТУЮТЬ ЗАСІДАННЯ ДВОСТОРОННЬОЇ ДІЛОВОЇ РАДИ