Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу недієва без прийняття низки програм – однойменної урядової, що визначала б чіткі завдання, терміни їх виконання, ресурси тощо, а також цільових програм авіа-, ракетно-космічного будування, виробництва високоточної зброї, бронетехніки і тд.

Про це у своєму виступі на Міжнародному оборонному інвестиційному форумі  України заявив президент УСПП Анатолій Кінах.

Захід проходить на майданчику Sikorsky Challenge (НТУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського), організатором виступив Мінстратегпром. Серед запрошених учасників – іноземні інвестори з понад як 20 країн, провідні експерти, очільники підприємств ОПК, а також керівництво держави, члени Кабміну, дипкорпус, члени Національної академії наук тощо. В рамках форуму організатори та учасники обговорюють розвиток оборонної промисловості до 2030 року.

Президент УСПП відзначив, що модернізація ОПК – це цілий комплекс заходів – науково-дослідна робота і аналіз, модернізація виробничих майданчиків, фінансове, кадрове забезпечення процесу.

“За останній період завдяки спільним зусиллям структурованих об’єднань промисловців,  науково-експертної спільноти та уряду нам вдалося реалізувати важливі кроки. Відновлено діяльність центрального органу виконавчої влади – Мінстратегпрому, прийнята Стратегія національної безпеки і на її основі – розвитку ОПК, обговорюється процес корпоратизації підприємств галузі. Це базові речі, проте залишаються невирішеними десятки критично важливих моментів”, – підкреслив Анатолій Кінах.

По-перше, це державна політика локалізації виробництва та імпортозаміщення (прийняття відповідного законопроєкту 3739,  постанови КМУ). Так, частка імпорту в держзакупівлях продукції машинобудування в США на рівні 4-7%, в ЄС – 10-12%, в Україні – перевалює за 47%. Навіть розпочаті свого часу масштабні проєкти – до прикладу, корветна програма “Володимир Великий” – зупинені. Натомість Україна закуповуватиме кораблі в Туреччині. Уряд підписує все нові і нові меморандуми про імпорт складної техніки для ВМС України. Партульні катери із Великої Британії та США (американські типу Island, до слова, в самих США плануються до списання), військові кораблі з Великої Британії – ось плани України розвивати свій флот. Без участі вітчизняного виробника, техніко-економічного обґрунтування необхідного рівня локалізації виробництва в Україні.

“Це мільярди доларів, кошти платників податків. При тому, що такі меморандуми і угоди не передбачають створення робочих місць в Україні. Підписанню будь-якого подібного контракту повинен передувати техніко-економічний аналіз і прогноз наслідків, здійснений в Мінстратегпромі  за участі НАН України, профільних об’єднань промисловців”, – зауважив лідер ділової спільноти.

Також варто поспішити із прийняттям вже згаданих цільових програм – з тим, щоб фінансовий ресурс на їх реалізацію був узгоджений із проєктом бюджету 2022. Його, згідно законодавства, уряд має внести до Верховної Ради не пізніше 15 вересня.

“У червні Президент ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони “Про розвиток літакобудівної галузі України”. Згідно із документом, уряд мав би  у місячний термін затвердити Державну цільову науково-технічну програму розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки. Всі терміни вже вичерпані. Подібна ж ситуація із ракетно-космічною галуззю. Ці та інші заходи мають бути реалізовані”, – нагадав Анатолій Кінах.

Окремо він зупинився на темі корпоративного управління.  Нагадаємо, в Раді був проголосований за основу законопроєкт 5593-д,  яким, зокрема, розширюються повноваження наглядових рад.

“У світовій практиці майже немає таких прецедентів, коли на ОПК через наглядові ради мали б вплив іноземні громадяни. Ми підтримуємо удосконалення системи корпоративного управління в Україні, втім, цей процес має базуватися на дотриманні національних інтересів”, – підкреслив президент УСПП.

Лідер ділової спільноти позитивно оцінив діяльність форуму, зауваживши, що синергія зусиль науково-експертної спільноти, промисловців, представників інвестиційних компаній та уряду має бути в основі державної політики щодо розвитку вітчизняного ОПК, нарощування експортного потенціалу тощо.

Нагадаємо, напередодні  між Українським союзом промисловців і підприємців та ДК «Укроборонпром» було укладено Меморандум про співробітництво. На основі пропозицій, що надійшли від підприємств ОПК, профільних асоціацій, наукових та експертних установ було підготовлено та погоджено План спільних заходів УСПП та Укроборонпром на 2021 рік.

Промисловці в цілому пропонують Державному концерну разом сприяти українським товаровиробникам у реалізації програм з імпортозаміщення та локалізації виробництва.

УСПП пропонує спільне опрацювання пропозицій Союзу хіміків України щодо створення виробництва продукції спеціального призначення: пара-арамідного волокна типу «Кевлар», вуглецевих волокнистих матеріалів тощо.

Діловий союз виступає за  проведення спільних засідань за участі представників Мінстратегпрому, УСПП та  Укроборонпром з розгляду стану окремих стратегічних галузей промисловості та опрацювання шляхів їхнього розвитку