Відновлення економіки країни відбувається надто повільно: бракує реформ, стратегічної підтримки підприємництва, промисловості тощо. Відтак, реальний ВВП в 1 кварталі ц.р. впав на 2% і передумов для значного (більше 2-3%) його зростання немає. Погіршується і демографічна ситуація – на 100 померлих – 37 живонароджених, а рівень безробіття вперше з 2017 року зріс до 10,5%. На історично низькому рівні – 9,7% від ВВП – є обсяг капітальних інвестицій, що не дає змоги розраховувати на кошти інвесторів у масштабних проєктах. Все це породжує чимало загроз для економічного розвитку, особливо на фоні пандемії Covid-19, відсутності прогресу у врегулюванні ситуації на Донбасі, добудови “Північного потоку-2” та інших геополітичних викликів.
Поза тим, у Верховній Раді знаходяться кілька законопроєктів, котрі, у разі їх прийняття, можуть ще більш погіршити ситуацію на внутрішньому ринку. Мова йде про “ресурсний” проєкт 5600, додаткову криміналізацію податкових правопорушень в № 3959-1, посилення адміністративного тиску через екоконтроль в проєктах № 3091 та №4167 тощо.
Промисловці та підприємці пропонують суттєво доопрацювати вказані ініціативи, а також рекомендують уряду і парламенту врешті прийняти програму діяльності Кабміну. Її відсутність негативно впливає на послідовність взаємодії соціальних партнерів, не дає змоги оцінити результативність спорадичних ініціатив уряду та провести реальне бюджетне планування.
Про це йшлося на спільному засіданні УСПП та Антикризової ради громадських організацій України, що об’єднує більше 100 організацій промисловців, роботодавців, експертних установ.
Участь у заході взяв перший віцепрем’єр – міністр економіки Олексій Любченко, в.о. голови Держенергоефективності України Костянтин Гура, представники Експортно-кредитного агентства, структурованих організацій бізнесу, окремих потужних підприємств – заводу Антонова, компанії Нібулон тощо. Загалом засідання об’єднало більше 400 учасників.
Представники промисловості, бізнесу та органів влади підбили підсумки першого півріччя та визначили основні можливості та ризики для української економіки до кінця року.
Першочерговим фактором, котрий потрібно врахувати – можливість поширення чергової хвилі коронавірусу вже восени. Вакцинація в країні поки відбувається надто повільно – хоча б одну дозу отримало лише 6,7% населення.
“Поза тим, ні економіка в цілому, ні підприємці не готові до нових карантинних обмежень. Весь цей час не впроваджувались системні антикризові програми кредитування бізнесу або ж форми іншої, нефінансової підтримки. За даними того ж уряду, до 11 млн. українців працюють неофіційно – таким чином бізнес, що намагається зберегти робочі місця, змушено йде в “тінь”. За що передбачаються невиправдано високі штрафи і т.д., це породжує замкнуте коло проблем для зайнятості і підприємництва”, – підкреслив у своєму виступі президент УСПП Анатолій Кінах.
На його думку, оптимізм щодо зростання промисловості є дуже обережним – плюс 2,1% в секторі дало тимчасове покращення цінової політики на світових сировинних ринках. Втім, ключові для України галузі досі показують падіння: наприклад традиційно успішне АПК – мінус 8,2%, будівництво – мінус 6%.
Один із ключових короткострокових ризиків для економіки України – пікові виплати за державним боргом в обсязі понад $3 млрд. За оцінками Рахункової палати України, на обслуговування державного боргу спрямовано кожну 7-му гривню доходів державного бюджету.
Зростає і вартість енергоресурсів, за рік ціни на електроенергію підвищилися на 36,6%, природний газ на 75,3%. На надзвичайно високому рівні зберігається заборгованість населення за ЖКГ послуги – 79-80 млрд. грн. в різний період. Тим часом, Верховна Рада пішла на канікули, не сформулювавши чіткої політики вирішення даної ситуації.
“Країна наразі не має затвердженого у парламенті національного плану для відновлення економіки. Програма діяльності Уряду існує у форматі робочої чернетки, а про секторальні антикризові програми мінімізації наслідків коронакризи останнім часом взагалі немає мови”, – кажуть учасники засідання.
УСПП та АРГО звернулися до уряду із закликом доопрацювати власну програму діяльності, врахувавши досяжні пріоритети зростання економіки, пропозиції промисловців та бізнесу, забезпечити її кореляцію із проєктом держбюджету на 2022 рік.
В пріоритети такої програми обов’язково віднести локалізацію виробництва ( прийняття відповідного законопроєкту 3739, постанови КМУ), ухвалення цільових програм для космічної, авіабудівної галузей, оновлення рухомого складу Укрзалізниці.
Окремо учасники засідання зупинилися на темі збереження людського потенціалу. В ключових галузях – індустрії, медицині тощо – не вистачає кадрів. Прогресує трудова міграція, у той час як в Україні більше 1,8 безробітних. УСПП наполягає на проведенні спільного з урядом засідання – за участі профспілок і роботодавців.
З цим погоджується і міністр економіки Олексій Любченко. Він анонсував відновлення діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради, як того вимагали промисловці і роботодавці. На ньому міністр пропонує розглянути редакцію Трудового кодексу та відповідні ініціативи для національного ринку праці.
“Це справді наша спільна робота і завдання”, – підкреслив посадовець.
Також міністр розповів, що його відомство готує зміни до моделі економіки України, пропозиції щодо створення системи кластерів в інфраструктурі, транспортному машинобудуванні, медицині та ін. Їх обов’язково погоджуватимуть із діловою спільнотою, зокрема, вже направили УСПП.
У свою чергу УСПП, що має меморандуми і прямі робочі комунікації з Укрзалізницею, Укроборонпромом, Експортно-кредитним агентством, Національною академією наук України, зосередиться на спільній роботі з експертами даних організацій.
Так, передбачається спільна розробка та затвердження п’ятирічного плану закупівлі нових вантажних вагонів, а також графік поетапного списання вантажних вагонів з вичерпаним терміном служби.
Разом з урядом пропонується сприяти реалізації пілотного проєкту в інфраструктурному секторі, що дозволить Укрзалізниці на перехідний період (2021 – 2023 рр.) здійснювати витрати по договорам (строком до 3-х років) на закупівлю продукції із складним технологічним циклом створення та виробництва.
За підсумками ухвалення у цілому законопроєкту №3822 УСПП продовжить співпрацю із Укроборонпром щодо удосконалення законодавства у сфері ОПК .
На думку ділової спільноти, першочерговим є підготовка техніко-економічного обґрунтування локалізації та постачання українських комплектуючих при закупівлі продукції військового та цивільного призначення і подвійного використання за імпортом.
Партнери планують розробку проєктів державних програм імпортозаміщення матеріалів і покупних комплектуючих виробів, іншої продукції для Збройних Сил.
Разом із Національною академією наук України вже погоджено розпочати серію робіт щодо використання водню як інноваційного палива для декарбонізації економіки.
Ці та інші пропозиції доповнять раніше ухвалену “Платформу економічного патріотизму: невідкладні заходи 2021”. За підсумками обговорень учасники засідання УСПП і АРГО звернуться до уряду, Офісу президента і парламенту із закликом розпочати імплементацію конкретних заходів та проєктів, паралельно ухваливши низку зазначених вище Стратегій та державних програм
