Уряд за багаторічним наполяганням громадських об’єднань промисловців і підприємців заговорив про запровадження механізмів стимулювання підприємницької діяльності. Як і вимагали підприємці – через надання безвідсоткових кредитів. Відповідні документи оприлюднені на урядовому порталі.
Судячи з них, позика від держави становитиме до 100 тис. грн. і буде розрахована на 3 роки. Ініціатива має запрацювати з січня 2022.
Втім, як зазвичай, є нюанси. Слід звернути увагу на формулювання, запропоноване посадовцями: безпроцентні кредити призначені “безробітним членам малозабезпечених сімей на придбання обладнання та матеріалів для відкриття свого бізнесу”.
“Чому встановлюються саме такі обмеження? Чи працюючим людям, зарплата яких на 70% йде на оплату комунальних послуг і їжі ( а таких в Україні більшість), не потрібно мріяти про відкриття власної справи і відповідне сприяння держави? Переконані, що для такого кредитування повинно бути достатньо чіткого бізнес-плану, умови реєстрації в найближчий місяць ФОПу та базових механізмів верифікації особи, її доходів”, – зазначив Голова Партії промисловців і підприємців України, Президент УСПП Анатолій Кінах.
В діловому союзі також звертають увагу на те, що відповідний механізм кредитування самозайнятих повинен бути оформлений у відповідну державну програму. Це дасть змогу забезпечити кошти в державному бюджеті на 2022 рік, чітко окреслити порядок надання кредитів, банків-партнерів програми тощо. Інакше є ризик, що дана ініціатива згасне без реалізації, як це трапилося із “програмою повернення мігрантів”, свого часу оголошеною президентом України В.Зеленським, або ж стане спорадичною та малоефективною допомогою, як 8 тисяч для підприємців.
У парламенті з січня знаходиться урядовий законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів”. Він спрямований на те, щоб стимулювати повернення в Україну трудових мігрантів і утримати їх від повторної еміграції. Ініціатива так і не розглядалася.
“Щоб підприємці сплачували більше податків, держава повинна сприяти розвитку їх бізнесу. В розвинених країнах для тих, хто хоче “злізти з плечей” державного субсидіювання, допомоги і т.д. та відкрити власну справу – створюються всі умови. Окрім кредитування є і консультаційна складова податкової, коли чиновник разом із підприємцем прораховують всі ризики та фіскальну складову, підбираючи найбільш оптимальний варіант саме для самозайнятого. Це та модель, до якої ми прагнемо”, – підкреслює Анатолій Кінах .
Очільник ділової спільноти також наголосив на потребі кращого захисту прав власників і інвесторів в Україні, стабільності і прогнозованості податкового та регуляторного поля, покращення діалогу влади із МСБ. Зокрема це стосується процесу ухвалень рішень в економічній сфері, прийняття законопроектів і постанов уряду та ін.
