У 2020 році ВВП України впав на 4,4%. Приблизно на стільки ж щомісяця скорочується промислове виробництво – у лютому 2021 на 4,6%, у січні – на 4%. Дефіцит держбюджету за перший квартал цього року вже перевищив 33 млрд. грн. Також за 2020 рік держборг виріс з 78,6% ВВП до 83,4%.

За цих умов уряд, парламент та Нацбанк повинні оприлюднити комплексний план для відновлення економіки і виробництва, збереження платоспроможності внутрішнього ринку.

У діловому союзі застерігали Кабмін і парламент від ухвалення держбюджету- 2021 без державної програми соціально-економічного розвитку, а також плану дій уряду.

“Наразі рішення в економічній сфері ухвалюються дуже ситуативно. Найбільш яскравий приклад – відсутність більше року антикризової програми мінімізації наслідків пандемії. Разові несистемні виплати – так звані 8 тисяч для ФОПів – не можуть компенсувати втрат бізнесу, така сума є дуже невеликою. Тільки ресторанний ринок за 2020 рік просів на 6 млрд. грн. Тисячі дрібних підприємств закрилися. За офіційними даними, рівень безробіття в 2020 році зріс на 627 тис. осіб. Переконані, що неофіційна цифра більше 1 млн., бо потрібно враховувати часткове і приховане безробіття. Ми не бачимо комплексної стратегії уряду по вирішенню цих та інших питань “, – зазначив голова Партії промисловців і підприємців України Анатолій Кінах.

Аналогічно немає плану дій по посткарантинному відновленню економіки.

“Першочергово треба спростити доступ до фінансових ресурсів по ставкам, що не перевищували б 5%. Програма “Доступні кредити 5-7-9″ показала, що бізнес бере нові позики для покриття старих боргів. Таких 60-65%. Очевидно, що через брак інвестицій (які не прийдуть, поки не буде реформи судової системи), підприємництво і промисловість має величезний брак джерел поповнення обігових коштів.Тут має сказати своє слово держава, інакше його скаже статистика, показавши чергове падіння виробництва і реальних доходів громадян”, – підкреслив лідер ділової спільноти.

Основними негативними чинниками залишається також складна ситуація в енергетиці, спроби “продавити” законопроект про промислові викиди без паралельних заходів по модернізації індустрії тощо. Очевидно невигідними для українського виробника і держбюджету залишаються процеси держзакупівель продукції судно-, машинобудування тощо. За наявності аналогічного виробництва в Україні, сюди масово імпортуються катери, гелікоптери, вагони, машини іноземного походження. Так, тільки МВС України закуповує французьку техніку на 1 мільярд євро.

“Ми направляли свої пропозиції Кабміну і відкрито заявляємо в публічному просторі: в держтендерах потрібно прозоро та чітко передбачати локалізацію виробництва. Це роблять в США та ЄС, лише Україна практикує, на жаль, ігнорування національного виробника”, – наголосив Анатолій Кінах.

Промисловці і підприємці, члени Антикризової ради громадських організацій готують спільне засідання представників транспортного, авіа-, суднобудування, переробної промисловості, агро-, хімпрому та ін. На ньому виробники сформулюють першочергові кроки, необхідні для кожної із сфер та економіки в цілому. На захід запрошується керівництво держави, представники уряду і парламенту.

“Останнім часом приймаються документи – Національна економічна стратегія 2030 та ін. – проте чіткого і нормативно закріпленого плану дій немає. Не виконується Стратегія нацбезпеки у частині розробки відповідних стратегій людського розвитку, збереження трудового потенціалу. Ми оцінюємо дії в цій царині як хаотичні, відтак неефективні. Пропонуємо спільно напрацювати план першочергових заходів для економіку, бізнесу на 2021 рік, а в ідеалі – на середньострокову перспективу”, – підсумував Анатолій Кінах.

попередня статтяУкраїнський середній клас – мрія чи державна стратегія?
наступна статтяПромислова політика