УКРАЇНА ПОБИЛА АНТИРЕКОРД ПО СКОРОЧЕННЮ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВЕСЬ ЧАС НЕЗАЛЕЖНОСТІ
В Україні продовжує погіршуватись демографічна ситуація: за 2020 рік природнє скорочення чисельності населення склало 272,5 тис. людей (у порівнянні за 2019 рік – 247 тис.). Такі дані наводить Держстат. Зокрема, відзначається суттєве перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих -49 немовлят. Це своєрідний антирекорд від початку незалежності і загрозлива ситуація для національної економіки, ринку праці, соціального розвитку загалом.
На цьому наголошує співголова Національної тристоронньої соціально- економічної ради (НТСЕР) при Президентові України від сторони роботодавців Анатолій Кінах.
“Сьогодні Україна стрімко втрачає людський потенціал, до цього додається трудова міграція. До пандемії за кордоном працювало до 9 млн. наших співвітчизників, в зв’язку із карантинними обмеженнями тощо частина повернулася додому, проте зараз цей процес знову набирає обертів. Загалом основна загроза в тому, що держава, на жаль, взагалі не має повної інформації про демографічні процеси. 20 років не було перепису населення, хоча за стандартами ООН такий має проводитися щодесять років”, – підкреслив лідер ділової спільноти.
В середовищі роботодавців Україні переконані: необхідна достовірна управлінська інформація про стан здоров’я населення, його чинники, ефективність медичної, пенсійної реформи із використанням системи індикаторів і методів їх збору, адаптованих до європейських. Мова йде, у тому числі, про необхідність перепису населення, який, нагадаємо, не проводився з 2001 року і наразі вкотре відкладений до 2023 року.
“Нас турбує те, що влада не розуміє цих речей та, напевне, вважає їх непріоритетними. Поза тим, людський капітал – найцінніше, що є в Україні і, парадоксально, найбільш недооцінена річ владою”, – наголосив Анатолій Кінах.
Чому це так важливо? Україна насправді – антилідер у Європі та світі по темпам скорочення населення. В сусідній Польщі, до прикладу, на 100 смертей 92 немовлят – вдвічі кращі показники. У той же час, наша держава має низку економічних проблем, досі не створені умови для ведення і розвитку малого бізнесу, промисловість в перманентний кризі і не забезпечує тих тисяч робочих місць, які могла б запропонувати, маючи замовлення від держави і за кордоном. Відтак, працездатне населення, молодь продовжуватимуть емігрувати за кордон і значна їх частина вже не повернеться, що ще більш поглиблюватиме демографічну проблему. Вже нині 10 економічно активних українців утримують 11 пенсіонерів через солідарну систему, а Пенсійний фонд нарощує дефіцит коштів.
На думку Анатолія Кінаха, зараз з боку влади і соціальних партнерів має бути запропонована окрема комплексна системна стратегія, яка включатиме в себе питання покращення охорони здоров’я, сучасної освіти, зростання добробуту, безпеки життя, охорони навколишнього середовища та багато інших, що в цивілізованому світі складають поняття “якості життя”. Саме на цьому наполягає громадянське суспільство та бізнес-спільнота вже не один рік.
Так, в рамках НТСЕР роботодавці і профспілки ще 5 років тому домоглися обіцянки від уряду провести окреме цільове засідання КМУ з даного питання та прийняти нормативно оформлені рішення щодо покращення демографічної ситуації та розвитку національного ринку праці.
Досі таке засідання не проведено.
Продовження цих тендецій при відсутності комплексних превентивних заходів означає для держави втрату свого майбутнього. Тому ми звертаємось до уряду, парламенту і Офісу президента визнати питання демографічної ситуації в Україні пріоритетними та провести обіцяне урядове засідання за участі експертів, роботодавців тощо з тим, щоб були прийняті і реалізовані конкретні кроки в цій сфері”, – підсумував Анатолій Кінах.
ЕКС-ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ НЕГАТИВНО ОЦІНИВ УРЯДОВЕ РІШЕННЯ ПРО ПЕРЕНЕСЕННЯ ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ НА 2023 РІК
Лідер ділової спільноти Анатолій Кінах негативно оцінив урядове рішення про перенесення термінів перепису населення аж на 2023 рік.
А. Кінах нагадав: перепис є найбільш точним і достовірним джерелом інформації для формування державної політики з питань економічного та соціального розвитку України, бюджетної політики, а також для коротко- та довгострокових демографічних прогнозів.
Не володіючи такою інформацією ще з 2001 року (останній перепис здійснювався за прем’єрства А. Кінаха), держава, по суті, приймає рішення “всліпу”, що і показує недореформованість пенсійної системи, медичної галузі, обіцянки повернути мільйони трудових мігрантів додому і відсутність жодних для цього програм.
За словами Анатолія Кінаха, демографічна ситуація в Україні має небезпечні тенденції, що, однак, ігнорується політиками і посадовцями, попри вражаючі цифри: до карантину і пандемії від 7 до 9 млн. співгромадян працювали за кордоном, і як тільки це стане можливим знову – відтік трудових ресурсів лиш посилиться. Адже в Україні не формується національний ринок праці, малий і середній бізнес потерпає без державної підтримки (8 тисяч гривень допомоги – жодним чином не рятівне коло), великі виробники – заводи – або в кризі, а деякі і зовсім в стані банкрутства.
При цьому великий процент старіння населення, низька народжуваність (наразі на 100 смертей припадає поява на світ 52 немовлят), незавершеність медичної реформи і її недостатнє фінансування – створюють бар’єри для перспектив зростання економіки. Держава втрачає людей, і тут не тільки справа в міграції: минулоріч чисельність населення скоротилася на 250 тис., а вже за січень-вересень 2020 – на 199 тис. (прогнозована цифра за підсумками року 290 тис.). Як бачимо, динаміка більш, ніж негативна.
“Нас турбує те, що влада не розуміє цих речей та, напевне, вважає їх непріоритетними. Поза тим, людський капітал – найцінніше, що є в Україні і, парадоксально, найбільш недооцінена річ владою. Рішення відтермінувати перепис населення неприпустиме. Це не просто забаганка громадських організацій, роботодавців тощо – за стандартами ООН потрібно робити це як мінімум раз в 10 років. Україна ж 20 років не знає власної демографічної ситуації”, – наголосив Анатолій Кінах.
Перепис – це можливість діагностики демографічної ситуації, міграції, стану господарств, платоспроможності громадян, зайнятості тощо. Чітке розуміння співвідношення працюючих і пенсіонерів. Загалом він дає системний аналітичний матеріал, що формує стратегію розвитку держави.
“За показником ефективності системи держуправління Україна займає 132 місце з 138-ми в Індексі глобальної конкурентоспроможності. Це все, що потрібно знати, аналізуючи інформацію. Ми виступаємо за те, щоб уряд переглянув своє рішення і разом з роботодавцями і бізнесом здійснив комплексний скринінг економічної, демографічної ситуації, стану національного ринку праці. І вже на основі такого аналізу мають бути розроблені чіткі стратегії та державні програми – зайнятості, розвитку промисловості, підвищення ефективності медичної сфери, завершення пенсійної реформи тощо”, – підсумував лідер ділової спільноти.
