АНАТОЛІЙ КІНАХ
МІЛЬЯРДНІ КОНТРАКТИ НА ЗАКУПІВЛЮ ІНОЗЕМНОЇ ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ БЕЗ ОБҐРУНТОВАНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ – НЕПРИПУСТИМІ
На фоні кризи українського машинобудування – в основному через брак замовлень і капіталу – держава нарощує імпорт продукції закордонного авіа-, суднопрому, машинобудівної техніки тощо. Незважаючи на неодноразову критику промислово-підприємницької спільноти, урядові структури вчергове оголосили про новий контракт із Францією – цього разу на закупівлю пожежних авто. Ціна питання 300 млн. євро. Загалом же на оновлення підрозділів МВС французькою технікою (пожежна техніка, гелікоптери, патрульні катери) держава заплатить майже 1 мільярд євро. Які створять тисячі робочих місць і поповнять бюджет іншої країни.
На цьому наголошує підприємницька спільнота
І це лише один із напрямів. Україна заморозила власну корветну програму, що дала б 10 тис. додаткових робочих місць, і планує будувати корвет в Туреччині. Український КРАЗ довго перебував в скрутному фінансовому становищі і змушений був оголосити банкрутство, тим часом, як держава має намір закуповувати продукт чеської компанії Tatra. Мільярдні контракти укладені на імпорт патрульних катерів з Великої Британії і США ( останні в самих Сполучених Штатах планують скоро списати через “технологічну застарілість”).
Вітчизняне вагонобудування минулого року скоротилося на 70%. Торік в Україні виготовили 3 241 вантажний вагон проти 10 571 у 2019 році. При цьому є критична зношеність вагонного парку Укрзалізниці, що сягає 90%. Масштабної програми для кооперації з вітчизняним товаровиробником уряд не запроваджує, натомість планує закуповувати електропотяги в Південній Кореї та Франції. А у Харкові при проведенні тендеру для місцевого метрополітену – віддали перевагу китайській компанії. Різниця тендерної пропозиції з Крюківським заводом – 1%.
“Ми стурбовані тим фактом, що Кабмін самоусунувся від питань захисту інтересів національного виробника та підтримки вітчизняної економіки. Підготовка подібних масштабних закупівель і тендерів має погоджуватися на засіданнях КМУ. Це державні кошти – кошти платників податків, і вони мають інвестуватися в зростання платоспроможності українців. Уряд не проводить техніко-економічних обґрунтувань закордонних закупівель та не обстоює локалізацію виробництва, завантаження українських заводів замовленнями. Це неприпустимо”, – наголосив Анатолій Кінах.
В діловому союзі наполягають, щоб уряд, Офіс президента і парламент зайняли спільну позицію щодо створення нових робочих місць в Україні, проведенні комплексної промислової політики.
“У більшості названих випадках Україна має аналогічне виробництво на своїх теренах. При цьому брак внутрішніх замовлень та брак коштів на виконання експортоорієнтованих замовлень призводить до технологічного старіння заводів, проблем із оплатою праці (заборгованість у промисловості на рівні 2,2 млрд.грн), банкрутств і масштабного відтоку трудового потенціалу, вузьких спеціалістів за кордон. Необхідно зупинити це сировинне піке і подбати про створення робочих місць в Україні, модернізацію промисловості. Перш за все, має бути прийнята відповідна Стратегія – разом із представниками індустрії, бізнесу, експертами”, – переконаний Анатолій Кінах.
Продовження подібної практики на фоні відсутності політичної волі і економічного патріотизму в питаннях локалізації виробництва і імпортозаміщення поглибить економічну, демографічну кризу та трудову міграцію.
АНАТОЛІЙ КІНАХ
ДО ТРУДОВОЇ ДОДАЛАСЯ БІЗНЕС МІГРАЦІЯ: ПРОМИСЛОВА СПІЛЬНОТА ЗАКЛИКАЄ УРЯД ПРИЙНЯТИ ПАКЕТ ЗАХОДІВ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
Деіндустріалізація й сировинна економіка – це синонім бідності, демографічної кризи, трудової еміграції. В XXI ст. успішність держави визначається інноваційними підходами, створенням продукції з високою доданою вартістю, інвестиціями в розвиток людського потенціалу (якість життя, освіти, медицини).
На цьому наголосив Анатолій Кінах в рамках Громадянського лекторію «Інноваційний прорив і «нова індустріалізація» як складові модернізації України».
На його погляд, Україна зараз має зосередитися на покращенні демографічної ситуації, створення стимулів для самозайнятості і бізнесу з тим. щоб економічно активна молодь не виїжджала на заробітки за кордон. Зараз така тенденція не лише в рамках найманих працівників. але й підприємництва. Зокрема, за даними польського уряду, у 2020 році кількість індивідуальних підприємців – громадян України збільшилася на 22% – до 5916.
За 15 років у Польщі кількість заснованих українцями компаній зросла у 10 разів.
“За кордоном працюють від 7 до 9 млн українців. Середній вік – 34-40 років, найбільш економічно ефективний вік. Потрібно розуміти, що відкривши справу за кордоном, де є податкові та інші стимули, менше корупції і більше захищеності, наші співгромадяни навряд чи повертатимуться додому. Та ініціатива, яку свого часу оголосив Президент щодо повернення трудових мігрантів – слабко окреслена, не є масштабною та вже загубилася в інформаційному просторі. Наші експерти вже пропонували уряду і наполягають на цьому зараз: потрібно разом із роботодавцями розробити план дій для національного ринку праці, покращити доступ бізнесу до кредитів, максимально сприяти самозайнятості. З ФОПами треба йти на реальний діалог, також на початку вже другого року періодичних карантинних обмежень потрібний структурований антикризовий план допомоги бізнесу, а не одноразові виплати. І таких питань багато”, – зазначив лідер ділової спільноти. Анатолій Кінах переконаний. що вирішення надскладних проблем простими рішеннями і результатами, підміна копіткої роботи PR-ом – лише поглиблюватиме кризу в економіці та виробництві.
Серед того, чого домагаються підприємці і промисловці – прийняття Стратегії розвитку промисловості і держпрограм в стратегічних галузях – авіа-, суднопромі. транспортному машинобудуванні тощо.
Друге – це пріоритизація прозорими і легальними методами українських виробників в державних тендерах. Зокрема, в держзакупівлях продукції машинобудування доля імпорту сягає критичних 46%, у той час як в Європі – всього 10-12%. При цьому, центральна влада та місцеві адміністрації, співпрацюючи в даному напрямі із кредиторами (Європейський інвестиційний банк), не застосовує норму про 15% знижку для локалізації виробництва. Це ще раз свідчить про відсутність стратегічного бачення і фрагментарність індустріальної політики в Україні.
УСПП, Антикризова рада громадських організацій вже направила ці та інші пропозиції уряду і парламенту.
“Ми очікуємо на діалог з Офісом президента, урядом і парламентом щодо прийняття врешті Стратегії промполітики, координації її з державним бюджетом та планом дій уряду. Також на порядку денному – кредитування реального сектору економіки, інвестиції в модернізацію промисловості – у тому числі перед приватизацією окремих підприємств тощо”, – підсумував Анатолій Кінах.
НАЦІОНАЛІЗАЦІЇ НЕДОСТАТНЬО: ПОТРІБНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ “МОТОР СІЧІ”
Усі акції та активи “Мотор Січ” арештовані, а саме підприємство буде націоналізоване. Відповідне рішення прийняте РНБОУ та вже підтримане президентом. Все це відбувається на фоні міжнародного скандалу. Два місяці тому на китайських інвесторів “Мотор Січ” Україною були накладені санкції.
Голова Партії промисловців і підприємців України Анатолій Кінах вважає, що арешт акцій та рішення про націоналізацію підприємства ще не свідчить про наявність в держави стратегії модернізації та розвитку “Мотор Січі”. Це і було першоджерелом тієї кризи, в якій опинилося виробництво авіадвигунів.
“Наразі глобальним завданням держави є забезпечення оборонних замовлень для “Мотор Січі” на достатньому рівні. Адже вся ця історія із інвесторами – наслідок недалекоглядності влади, котра після 2014 року не брала активної участі у долі свого стратегічного підприємства. Нагадаю, “Мотор Січ” тоді втратило ринок РФ, значно зменшило портфель замовлень і відтак загострилася проблема пошуку нових ринків та інвесторів. Ними виявилися китайські інвестори”, – розповів Анатолій Кінах.
На його переконання, уряду вже тоді необхідно було спільно із підприємством, “Укроборонпромом”, вітчизняними експертами розробити програму розвитку “Мотор Січі”, підвищувати його конкурентоздатність на міжнародних ринках.
Необхідно чітко розуміти, що санкції мають двосторонні наслідки – зазначає лідер ділової спільноти. Не можна допускати, щоб від їх введення значно більше втрачали українські підприємства, аніж протилежна сторона.
“Це завдання актуальне і зараз. Націоналізоване чи ні, підприємство має фінансові проблеми, брак необхідного обсягу замовлень тощо. Україна спільно із міжнародними партнерами повинна створити програмні умови розвитку “Мотор Січі” на засадах державно-приватного партнерства. Диверсифікувати ринки збуту продукції, продумати умови та механізми інвестування в модернізацію виробництва, знайти місце підприємству у процесі зміцнення обороноздатності України”, – підкреслив А. Кінах.
Інакше, вважає лідер ділової спільноти, існує загроза, що підприємство поступово втрачатиме свій потенціал. Якщо Україна не завантажить його оборонними замовленнями, не знайде масштабні ринки збуту на Заході (бо Китай з огляду на ситуацію, що склалася з інвесторами – тепер навряд чи варіант), то “Мотор Січ” може збанкрутувати вже за декілька років.
“Відсутність програми розвитку нівелюватиме промисловий потенціал “Мотор Січі”, перешкоджатиме розробкам технологій модернізації військової техніки, завдяки яким протягом останніх років переозброєна українська армія та підвищена її боєздатність”, – зазначив Анатолій Кінах.
Щодо самого ж процесу націоналізації, то він повинен бути максимально прозорим. Інвестори – українські та іноземні – мають законне право отримати компенсацію у такому випадку, виходячи із ринкової “ціни” підприємства. Це також окреме питання, яке не можна обійти увагою, якщо говорити про подальший саме ефективний розвиток “Мотор Січі” при державному менеджменті.
“Будь-які нові суди, скандали і потрясіння – не на користь підприємству. Тому зараз дії влади повинні бути чіткими і послідовними: оприлюднити стратегію розвитку, лише законними методами здійснити цей процес реприватизації, передбачити в оборонному бюджеті необхідний обсяг замовлень, шукати інвестиції та нові ринку збуту”, – підсумував Анатолій Кінах.
“Мотор Січ” – галузеутворююче підприємство, найбільша українська компанія з виробництва двигунів для літаків, гелікоптерів, крилатих ракет та газотурбінних електростанцій. Постачає продукцію у понад 100 країн світу та є об’єктом підвищеного інтересу провідних міжнародних гравців.
В УКРАЇНІ ДЕФОРМОВАНА ПОЛІТИКА НАГЛЯДОВИХ РАД ПРИ СТРАТЕГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Неоднозначна поведінка членів Наглядової ради Укрзалізниці, які своїм рішенням зробили спробу призупинити процес реформування компанії та відокремлення філії вантажоперевезень «УЗ Карго», вкотре оголили проблему з наглядовими радами в Україні в принципі.
«Наглядові ради НАК Нафтогазу, Укренерго, Укрзалізниці, Енергоатому, Укроборонпрому тощо- складаються переважно із іноземців. Те ж рішення по УЗ і зупинення процесу анбандлінгу приймалося на онлайн-засіданні Наглядової ради компанії в Лондоні. Нічого не маємо проти закордонних експертів, проте віддавати управління ключовими галузями економіки іноземним громадянам – як мінімум нерозумно, як максимум – загроза національній безпеці. Це завдання держави», – зазначає Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти виступає за вивчення міжнародного досвіду, його адаптацію в Україні, проте підтримує лише консультативний формат залучення іноземних експертів, а не керівний.
« Якраз така ситуація, у тому числі, склалася в Наглядовій раді УЗ, де із 7 членів 5 – іноземні громадяни , які часто засідання проводять за межами України – в Лондоні і т.д.», – розповідає президентУСПП.
Анатолій Кінах вважає за необхідне переглянути законодавчо-нормативні основи щодо діяльності Наглядових рад в Україні в принципі. Особливо в секторах природних монополій – транспорт, енергетика тощо.
«Ми хотіли б, щоб це питання вирішили без зайвої політизації – через удосконалення кадрової політики і системи контролю за рішеннями, які приймають подібні Наглядові ради. Потрібно навести лад у формуванні і умовах їх діяльності», – зазначив А. Кінах.
Діловий союз вже направив раніше КМУ рекомендації більш прискіпливо розглянути дії членів Наглядової ради УЗ ( а в перспективі і інших стратегічних компаній) в контексті того, наскільки вони відповідають національним інтересам України.
ПРОМИСЛОВЦІ І ПІДПРИЄМЦІ ОЧІКУЮТЬ ВІД УРЯДУ СТРАТЕГІЮ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ
На даний час корпус корвету проекту 58250 (готовність корпусу – 80%, а корабля в цілому – 32%) вже багато років знаходиться на території Чорноморського суднобудівного заводу. Попри рішення Президента В.Зеленського і попередні заяви Міноборони про добудову корвету, у 2020 році Україна змінила плани та розпочала співпрацю із Туреччиною по закупівлі їх кораблів ADA (з досі не чітко окресленим відсотком локалізації).
Експерти промислової спільноти вважають, що «Володимир Великий» реально добудувати, хоча через втрату часу з 2011 року (старт проекту) це вийде дорожче, ніж планувалося, а самі технології продовжують морально застарівати. Даний корабель – перший із серії 10-12 одиниць. Вартість «головного» корвета оцінювалася на рівні €250 млн. Вартість серійних корветів очікувалася €200 млн. Все «велике будівництво» забезпечило б роботою 10 тис. спеціалістів із суднобудування та суміжних областей та дало б шанс зберегти розвиток українського кораблебудування.
«Зараз існують плани Міноборони щодо «перепрофілювання» корвету на фрегат, Проте це також заяви, котрих навколо багатостраждального корабля за ці 10 років було багато. Наша позиція – програму українського кораблебудування для потреб Військово-морських сил України потрібно продовжити. Уряду слід разом із депутатами та промисловцями чітко визначити свою спільну позицію і оприлюднити стратегію дій. Як щодо долі «Володимира Великого», в який вже вкладено мільйони гривень і який через недалекоглядність низки урядів ржавіє на заводі,так і щодо кораблебудування в Україні в цілому», – наголосив Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти не вважає ефективною політику масового імпорту, яку наразі широко проводить влада. Закупівля гелікоптерів у Франції, катерів у США та Великобританії тощо – при цьому в Україні є потужності та заводи, котрі могли б постачати ЗСУ аналогічну продукцію з високим відсотком локалізації.
Також викликає питання інноваційності тих суден та іншої техніки, на яку так щедро готова витратитися Україна. Зокрема, в публічному просторі є інформація про плани ВМС США в найближчі роки списати всі патрульні катери Mark VI. Серед головних причин – дороговартісне обслуговування та певна застарілість. Нагадаємо, саме їх планує закупити Україна.
«2020 рік став періодом шалених закупівель – укладені контракти і меморандуми щодо 5 корветів, 47 ракетних та патрульних катерів (разом) тощо. Сума за цими контрактами – кілька мільярдів доларів. При цьому жодної власної програми суднобудування, нескінченні показові візити на Чорноморський суднобудівний та досі невизначена доля перспективного українського корвету. При цьому, ніхто не калькулює, скільки Україні коштуватиме введення в дію та експлуатація всіх цих катерів та ін. За попередніми повідомленнями в ЗМІ, на перший турецький корвет Україна виділить 136 млн. доларів – без деталізації кінцевої вартості, а також вартості всіх наступних. При цьому електроніка та більшість систем озброєння на турецьких ADA – американського і європейського (НАТО) походження. Враховуючи періодичне напруження у відносинах Анкара-Вашингтон, чи передбачені тут можливі ризики?», – зазначає А. Кінах.
Тим паче, що ADA ефективні за наявності розгалуженої системи комплексів протиповітряної оборони. Це є у турків, але чи є в Україні?
«Тому головне питання: яка стратегія України в військово-морській сфері, чи під цю стратегію підходять закупки імпортних суден, чи це є рандомними рішеннями? Де ґрунтовний аналіз і економічні розрахунки? На цьому пропонуємо зосередитись вже зараз, та прийняти нарешті рішення щодо добудови українського корвету та проведення розрахунків програми продовження проекту 58250 уже в сучасних реаліях», – підсумував А. Кінах.
Також підприємці закликають ухвалити Стратегію кораблебудування в Україні, а щодо створення боєздатного флоту – потрібна чітка морська воєнна доктрина та розбудова інфраструктури. Це і кадри, сервісне обслуговування, координація і багато іншого. Інакше дороговартісні катери і корвети морально старітимуть на причалах.
КОСМІЧНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ 2021-2025 МАЄ БУТИ НАПОВНЕНА КОНКРЕТНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ І ПРОЕКТАМИ
На численні вимоги промислової спільноти УСПП, інших потужних організацій, Кабмін врешті затвердив концепцію загальнодержавної цільової науково- технічної космічної програми України 2021-2025. Загальний її обсяг – 30 млрд грн., з яких 15 млрд гривень має надійти з держбюджету. Наступним кроком має стати прийняття власне самої держпрограми.
УСПП, Антикризова рада громадських організацій весь 2020 рік тісно співпрацювали із профільним парламентським комітетом задля напрацювання рішень для українського авіапрому та ракето-космічної галузі. Неодноразово зверталися і до уряду та Глави держави з пропозиціями і фаховими обрахунками. У березні у Дніпрі за участі представників уряду, парламенту, Офісу президента, Державного космічного агентства України, УСПП, заводу “Південмаш” та КБ “Південне” пройшло виїздне засідання, де обговорювались проблеми галузі і флагмана ракетобудування. Більшість із пропозицій промислової спільноти згодом було враховано в законі No3697 про погашення боргів по зарплаті Південмаш у розмірі 300 млн грн, а також відстрочення боргів підприємства перед бюджетом в розмірі 2,318 млрд грн.
Напередодні за вимогою УСПП, місцевої обласної адміністрації, самого заводу тощо уряд виділив і 15,1 млн грн для забезпечення зберігання гептилу (рідкого ракетного палива). Навіть з цим у підприємства були проблеми через брак коштів. Гептил – надзвичайно токсичне ракетне паливо.
Ухвалена концепція для укркосмосу – це перший більш глобальний крок до фактично порятунку високотехнологічної галузі. В УСПП кажуть: потрібні будуть і подальші системні дії на рівні державної програми з чітко прописаними джерелами і обсягами фінансування, державними гарантіями інвесторам, спільним пошуком зовнішніх ринків тощо.
Як наголосив Анатолій Кінах, “вікно можливостей” досі відкрите для космічного кластеру і навіть попри кризу той має значні перспективи. У 2018 році українці долучилися до запуску ракети-носія легкого класу Vega, у 2020р. в США відбувся пуск ракети “Антарес” – основну конструкцію першого ступеня ракети-носія спроектували і виготовили фахівці КБ “Південне” та “Південмашу”. Дніпровський космічний кластер отримав кілька замовлень з США. Залишаються затребуваними ракети-носії “Зеніт”. Такі досягнення потребують державного програмного підходу та розвитку.
“Лише для Дніпра космічна галузь – це 11 тисяч робочих місць для унікальних фахівців. Космічна галузь – це й питання високотехнологічного економічного розвитку: проекти в цій сфері дозволяють виходити на передові світові ринки”, – зазначив Анатолій Кінах.
Нагадаємо, згідно концепції майбутня програма передбачає:
створення системи космічного спостереження на основі вітчизняних та іноземних орбітальних засобів та інформаційних технологій;
забезпечення технічних умов для розроблення ракетно-космічної техніки;
вирішення проблеми імпортозаміщення за рахунок створення нових технологій;
розроблення новітніх приладів, технологій і засобів для входження в перспективні міжнародні проєкти, в тому числі пов’язані з дослідженням Місяця;
забезпечення комерціалізації перспективних розробок космічної галузі шляхом створення стартап-акселератора й центру трансферу технологій;
розширення співпраці з Європейським космічним агентством, а в перспективі – отримання членства;
збільшення сукупного доходу суб’єктів космічної діяльності та створення 2000 робочих місць.
На основі концепції в стислі терміни необхідно завершити розробку та нормативне затвердження Державної програми розвитку ракетно-космічного комплексу України ( остання була завершена ще в 2011 році).
“Головне, щоб ці амбітні цілі знаходили своє подальше послідовне втілення в політиці держави. Велику увагу потрібно приділити залученню приватних і міжнародних інвестицій, адже найбільший скепсис викликає саме повноцінне фінансування з боку держави”, – зазначив Анатолій Кінах.
Довідково. У 2018 році космічне агентство України і Єврокомісія підписали Угоду про співробітництво.
Наприкінці лютого 2020 року Кабмін зняв заборону на здійснення космічної діяльності приватними підприємствами. Це дало можливість приватним компаніям і міжнародним інвесторам здійснювати запуск ракет-носіїв і космічних апаратів, а також керувати останніми на навколоземній орбіті або в космічному просторі. 2 липня 2020 року було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.
ПРОМИСЛОВЦІ ВИСТУПАЮТЬ ЗА ДЕРЖАВНУ ПІДТРИМКУ КРАЗУ ТА НЕДОПУЩЕННЯ БАНКРУТСТВ КЛЮЧОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Україна в багатьох секторах оборонно-промислового комплексу стає все більше (а інколи і повністю) імпортозалежною. А це вже загроза національній безпеці.
Так, з початку року Кременчуцький автомобільний завод (ПрАТ “АвтоКрАЗ”) почав процедуру банкрутства, а його майно наразі виставлено на продаж. Відтак країна втрачає єдиного українського виробника військових шасі високої прохідності та планує закупати дану продукцію у чеської компанії Tatra Trucks.
Подібна відсутність зацікавленості держави у розвитку власне української промисловості проявляється далеко не вперше, що є однією з причин низького економічного зростання та залежності від зовнішніх боргів. Маючи спеціалізовані заводи – Крюківський вагонобудівний, “Мотор Січ” – електропоїзди та гелікоптери постачаються з Південної Кореї та Франції відповідно, бронекатери з Великої Британії, патрульні катери з США тощо. “Недобудувавши” український корвет, готовий на третину, проект дав би десятки тисяч робочих місць – в публічному просторі вже обговорюють можливість закупівлі турецьких аналогів.
Все це вказує на відсутність стратегічного планування в уряді щодо подальшого розвитку економіки, наявності сучасної промислової політики та підтримки національного виробника. А у випадку із КРАЗом, як і іншими підприємствами – постачальниками продукції для Збройних сил України – і зовсім створює ризики для національної безпеки.
“Замість стратегії промислового розвитку, державних програм оновлення і модернізації ключових сфер і підприємств – ми знову йдемо легким шляхом? Але треба пам’ятати, що фінансуючи зараз закордонні підприємства і бюджети, створюючи робочі місця там, ми втрачаємо їх в Україні. Що планується на 2021 рік? 60% доходів бюджету хочуть отримати від запозичень, це шлях в нікуди. Якщо не інвестувати у виробництво в Україні, підтримку високотехнологічних сфер, не створювати виробничі кластери в регіонах – то економічна криза лиш погіршуватиметься”, – вказує Анатолій Кінах.
Він нагадав: за 10 місяців цього року промисловість показала падіння на 7%, машинобудування на 15%, легпром втратив 20 тис. робочих місць.
Тут розповіли: Кременчуцький автомобільний завод має велику кількість замовлень від української армії, тому доцільно було б розглянути можливість переформатування підприємства, оптимізацію виробничих майданчиків тощо. Окрім того, багато в чому завод постраждав саме через відсутність пріоритизації вітчизняному виробнику в держзакупівлях. Так, у 2019 році Національна гвардія України закупила партію вантажних автомобілів МАЗ білоруського виробництва, адже продукція КрАЗ коштувала на 10 тис. грн дорожче. В скільки обійдеться подальша імпортозалежність та втрата роботи працівниками заводу – це не підраховувалося.
“В Україні не запускаються крупні заводи – вони можуть тільки ліквідовуватися, посилаючись на низьку дохідність, застарілість обладнання, нестачу оборотних коштів. Що як владі задуматися – і оптимізовувати те, що є. Створити умови для доступу до фінансових ресурсів за прийнятними ставками, податкові, митні стимули, допомогти вирішити питання з орендою? Доведення КрАЗу до банкрутства – це особистий підпис профільних посадовців під власною неспроможністю вести економічну політику та приймати рішення, спрямовані на національний розвиток”,- підкреслив Анатолій Кінах.
Ділова спільнота звертається до Офісу президента і уряду: КрАЗ – єдиний в Україні виробник вантажної техніки, який може повною мірою забезпечити імпортозаміщення в країні сучасною, ефективною та надійною технікою, призначеною для різних секторів економіки. Такі підприємства потребують інвестицій і підтримки, у тому числі – надання пріоритету в держзамовленнях через інструмент рівня локалізації виробництва. Така практика існує в усьому світі.
Пропозиції УСПП та Антикризової ради громадських організацій, що об’єднує біля сотні ділових асоціацій країни, направили свої пропозиції уряду і парламенту. Йдеться про комплексні документи “Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет”, а також інші, більш конкретні обґрунтування. Також діловий союз 3 грудня проведе засідання на тему промислової політики України в період кризи, спричиненої Covid 19, на яке запрошує представників влади. Тут хочуть вийти на системний діалог як в частині формування комплексної індустріальної політики, так і антикризових заходів в конкретних галузях і підприємствах.
